Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
перевірятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перевірка — и, ж. 1) Дія за знач. перевірити, перевіряти і перевіритися, перевірятися. •• Переві/рка вірогі/дності да/них спец. попередня обробка вхідн … Український тлумачний словник
перевіритися — I див. перевірятися. II див. перевірюватися … Український тлумачний словник
звірятися — I я/юся, я/єшся і рідко зві/рюватися, ююся, юєшся, недок., зві/ритися, рюся, ришся, док. 1) кому. Виявляючи довіру, повіряти кому небудь свої думки, таємниці, розкривати почуття і т. ін. 2) на кого. Довіряти кому небудь щось, покладатися на кого… … Український тлумачний словник
практикуватися — у/юся, у/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Здійснюватися, застосовуватися на практиці, перевірятися практикою (у 3 знач.). 2) у чому, на чому, з інфін. і без додатка. Засвоювати що небудь чи перевіряти засвоєне на практиці (у 3 знач.). 3) на кому –… … Український тлумачний словник
переглядатися — 1 дієслово недоконаного виду перезиратися переглядатися 2 дієслово недоконаного виду перевірятися, розглядатися … Орфографічний словник української мови
провішуватися — 1 дієслово недоконаного виду перевірятися на прямизну провішуватися 2 дієслово недоконаного виду вивішуватися … Орфографічний словник української мови
пристосовуватися — 1) = пристосуватися (до кого чого перев. про людину набуваючи відповідних рис, навичок, уміння тощо, освоюватися в певних умовах, ставати здатним, звичним до чогось), призвичаюватися, призвичаїтися, приладновуватися, приладнуватися, приладнатися … Словник синонімів української мови
звіряти — I = звірити (що не криючись, правдиво розповідати кому н. щось потаємне), повіряти, повірити, довіряти, довірити, довірятися, довіритися, звірятися, звіритися (в чому), ділитися (чим), повідати, повідувати, повідати II див. перевіряти … Словник синонімів української мови
простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися … Український тлумачний словник
